Народна кухня українців

Повсякденна кухня.

  Народна кухня є важливою складовою традиційної матеріальної культури, відображаючи природно-географічні, соціально-економічні та господарсько-культурні умови життя українців. Їжа, як невід'ємна частина сімейного побуту, є стійким елементом етнічної культури. 

  Традиційне харчування українців формувалося протягом століть, успадковуючи досвід попередніх поколінь та сусідніх народів. Основні способи обробки продуктів включали варіння, тушкування, смаження, печіння та пряження, а для зберігання продуктів використовували сушіння, соління, квашення та в'ялення.

   Різноманітність харчових продуктів зумовлена багатогалузевим сільським господарством, яке поєднувало землеробство, тваринництво та садівництво. Доповнювали раціон продукти бджільництва, рибальства, мисливства, збиральництва та виноградарства.

   Повсякденна їжа поділяється на рослинну (зернові, овочеві) та тваринну (м'ясні, молочні, рибні). Основою харчування були страви з борошна та круп, особливо хліб, до якого ставилися з великою повагою. Хліб був різноманітним за видами борошна, якістю, рецептурою та формою. Випікали як кислий, так і прісний хліб, а також інші борошняні вироби, такі як пироги, млинці, вареники та галушки.

  Важливе місце в раціоні займали каші з різних круп, а також рідкі страви, такі як куліш, кисіль, чир, соломаха та мамалига. З овочевих страв найпопулярнішим був борщ, який готували в різних варіаціях. Також вживали капусняк, тушковану капусту, голубці та картопляні страви.

Капустняк

   З другої половини XVIII століття картопля стала важливим продуктом харчування, з якої готували різноманітні страви. Бобові (квасоля, горох) також були поширені, особливо в гірських районах. Українці вживали багато фруктів та ягід, як свіжих, так і сушених, а також гриби. 

  М'ясні страви вживали переважно на свята, найчастіше свинину. Популярними були ковбаси, кров'янка, холодець та інші м'ясні вироби. Молочні продукти, особливо коров'яче молоко, були важливим компонентом щоденного раціону. З молока робили сир, масло, сметану та бринзу. Риба вживалася рідше, переважно у вигляді юшки, солоної або в'яленої риби.

Бринза

Рибна юшка

  З напоїв популярними були кваси, узвар, варенуха, мед та пиво. З розвитком торгівлі поширилися горілка та наливки. Чай та кава стали популярними лише у XX столітті.

Вишнева наливка

Святкова та обрядова кухня.

  Святкова та обрядова їжа в українській народній кухні відігравала важливу роль, виконуючи функції громадського та родинного спілкування, об'єднання та символізму. Вживання цих страв супроводжувалося звичаями та обрядами, які поділялися на сімейні (родини, весілля, поминки) та календарні (різдвяно-новорічні, великодні).

  На святкові події готували спеціальні страви, дотримуючись традицій. На весілля, родини та поминки готували борщ, капусняк, голубці, вареники, каші, холодець, печеню, узвар, кисіль, медуху та горілку. Особливе місце займали страви з рослинних продуктів.

  На родини пекли паляниці, колачики, готували бабину кашу, млинці, пироги, приносили яйця, мед, узвар. На весілля пекли коровай, прикрашений виробами з тіста, барвінком, калиною та стрічками. Споживали коровай наприкінці весілля, обдаровуючи гостей. Пекли також шишки, качки, гуски, калачі, дивень, верч, лежень. Молодим дарували курей, мастили вуста медом.

Коровай

  На поминальний обід готували коливо (канун) – кашу з медовою ситою, а також книші. На поховання неодружених пекли коровай та шишки.

Коливо

  На Святвечір подавали 9-12 пісних страв, головними з яких були кутя та узвар. Обрядовим хлібом був керечун (карачун, книш, лежень). На Щедрий вечір готували скоромні страви: ковбасу, свинячу кишку, м'ясо, вареники, книші, гречані млинці, кутю зі смальцем. На Водохреща подавали кутю та узвар.

Карачун

  На Великдень пекли паску, калачі, фарбували яйця (крашанки), готували м'ясні страви: ковбасу, вуджене м'ясо, смажену свинину, холодець, а також масло, сир, бринзу, ряжанку, хрін. 

  На Зелені Свята (Трійцю) спеціальних страв не готували. До інших свят пекли обрядове печиво: жиляники, дужики, хрести, жайворонки, сороки, голуби, солов'ї, буслові лапи, галепи, мандрики, перевертаники, стульні, калити, калати, малаї, шуляки. 

Жиляники

  Святкова та обрядова їжа мала об'єднуючу та символічну функції, впливаючи на взаємовідносини в сім'ї та громаді, передачу традицій.